А пробачати було нічого.
Я так собі, гралася мов дитина
Від щастя і аж до відчаю.
Я здогадувалась, що не єдина.
Мучила себе протиріччями.
Я не знала, що любов не завжди буде вічною... А прощать было нечего,
Я игралась, словно дитя
От счастья вплоть до отчаяния.
Я догадывалась, что не единственная,
Мучила себя противоречиями,
Я тогда еще не знала, что любовь не всегда будет вечной...
Буду тінню
Ти світанком будь
В моїх стінах мальви зацвітуть.
І згадаю, знай
Наші ночі чорні, як вуаль. А журавлі летять у синю даль
І знають вони,
Де є моя і де твоя печаль.
І немає нікого окрім нас,
Зупиняється в ці хвилини час
І спогад той живе неначе птах
У синіх моїх очах. Буду тенью,
Ты рассветом будь
И в моих стенах мальвы зацветут.
Я вспомню, знай,
Наши ночи черные, как вуаль. А журавли летят в синюю даль
И знают они, где моя и твоя печаль.
Никого нет, кроме нас,
В это мгновение останавливается время
И это воспоминание, будто птица, живет
В моих синих глазах.
Тільки ти проводжав ту весну
Але байдуже
В твоїх очах дні останні Венеції.
Ти пробачав мені все
Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі. Ти пробачав мене
Та чому ж болить?
Все на землі мине,
Тож нехай горить... Только ты провожал ту весну,
Но все равно -
В твоих глаза последние дни Венеции.
Ты прощал мне все,
А может, это знак, что пока Вселенная молчала
Ты жег мои корабли? Ты прощал меня,
Но почему же так болит?
Все на земле пройдет,
Так пускай горит...
Сайт TOP100VK.COM НЕ собирает и НЕ хранит данные. Информация взята из открытых источников Википедия