Goblin8 12345, 02.04

не указано

Piter

скрыт или не указан

скрыт или не указан

скрыт или не указан

скрыт или не указан

скрыт или не указан

Перші форми філос. знання з’явились в давній Індії, Китаї, Греції. “Софос”(мудрість) використову¬вався в архаїчний період 8-7 ст. до н.е. Зв'язок, єдність набутого досвіду життя і знання про нього, котрі давали можливість людям безпо¬милково ді¬яти у різних обставинах буття та збагачуватись новим досвідом і знанням, вважались з давніх часів мудрістю або «софійністю». Згідно легенд гностиків Софія (Мудрість) є одна із зсад світобуття, богиня цікавості. Вона проникла у таємниці богів, які управляли різними стихіями світу, а потім передала знання про них людям.

Визначення філософії (Ф). Аристотель говорить : «Філософія є наукою про суть сущого». В свій час філ-ф В.Віндельбанд наприкінці ХІХ ст. зазначив, що філософію можна визначити як життєву мудрість, або науку про принципи, або вчення про абсолют, або самопізнання людського духу, і кожне з цих визначень буде або надто широким, або надто вузьким. Ф. є особливою духовною формою буття. Її функціональною особливістю є задоволення світоглядних запитів людини. За висловом М.Хайдеггера “Питання, що таке філософствування - невід’ємне від філософії, це її довічний супутник”.

скрыта или не указана

скрыты или не указаны

скрыты или не указаны

Пізніше Сократ, а за ним Платон завдання філософії вбачають не тільки у тому, щоб долучитись до незбагненої світової мудрості-душі, а у тому, щоб зрозуміти світ людського буття. Тобто пізнати, як і чому створені люд¬ською уявою боги, природні стихії та люди існують у взаємному зв'язку. Знання про такий зв'язок вони розгля¬дають як благо або мудрість.

У Сократа філософ - любитель мудрості, а не мудрець. Першим системати¬зував філос. Аристотель: метафізика, логіка, етика, риторика, поетика, політика. Філос.- не просто наука, а форма духовно-теоретичного освоєння світу, т.б. світовідношення лю¬дей.. В філ. розрізняють типи знання: -епістемне (знання до науки); -наукове пізнання, систематизація знаннь; -софійне – мудрість життя ( мудрість вища за знання); -доксичне(докса-думка)- знання, що ґрунтуються на суспільній думці. Людське світовідношення: -практичне: виробництво, споживання. -пізнавальне: наука (емпіричне знання-ч/з досвід). -духовно практичне (освоєння світу в ідевльних формах): філос., релігія, мораль, мистецтво.

Гегель: філос.- це єдність мистецтва і релігії. Зв’язок філос. з історичною епохою. Ф. – це наука про Поняття та його формування; філософствувати – значить дійти до Поняття. Філос. не дає відповіді на повсякдення питання, покликана задавати питання, ставити проблеми, на¬магатися виявити сферу непізнаного, бажаного. Філос. розглядає світ в його цілісності, в єдності, в його зв’язку з людиною , з його пізнавальною і перетворюючою діяльністю.

Коммунистические

Veru

скрыто или не указано

скрыто или не указано

скрыто или не указано

скрыто или не указано